Фолк-гурт "Свічадо" - Херсонський фаховий коледж культури і мистецтв

Засновником та незмінним керівником фольк гурту «Свічадо» є Михайло Григорович Варгун, заслужений працівник культури України, викладач-методист вищої категорії комунального закладу «Херсонський фаховий коледж культури і мистецтв» Херсонської обласної ради.

Життя сповнене піснею

Михайло Варгун народився 18 вересня 1950 року в селі Трибухівцях на Бучаччині (Тернопільщина), в родині працівника культури. Згадуючи своє дитинство, Михайло з ніжністю пригадує атмосферу натхнення й творчості, в якій йому пощастило зростати. Його батько очолював сільський будинок культури — осередок духовного життя Трибухівців, де вирували аматорські колективи, що охоплювали найрізноманітніші жанри й напрямки мистецтва. Цей будинок був не просто спорудою — він був серцем села, місцем, де творилася краса, де кожна подія оживала емоціями й талантом. Змалку Михайло відчував незбориме тяжіння до музики. Його серце розквітало від пісні, а голос — зливався з мрією. Любов до музики стала для нього не просто захопленням, а могутнім джерелом натхнення, що підштовхувало до великої мети — продовжити справу батька, стати творцем культурної сучасності. Заради цієї мрії він долав десятки кілометрів у будь-яку пору року, в дощ і в заметіль, аби потрапити до музичної школи, що розташовувалась у районному центрі. Цей шлях був сповнений труднощів, але кожен крок наближав Михайла до покликання, у якому він розкривав себе як митця і спадкоємця родинної пристрасті до мистецтва.

В юнацькі роки Михайло навчався в Хмельницькому музичному училищі, до якого він вступив у 1967 році. Чотири роки, сповнені звуків і гармоній, заклали міцний фундамент для майбутньої творчої дороги. Продовжив освіту у Київському державному інституті культури імені Олександра Корнійчука, де навчався з 1971 по 1975 рік – саме тут остаточно сформувався його хормейстерський талант. Його трудова діяльність розпочалася з посади хормейстера у Палаці культури «Текстильник» у Тернополі (1975–1976). Та справжній виклик і покликання чекали далі — у Херсоні, де з 1976 по 1983 рік він працював відповідальним секретарем, а згодом — заступником голови правління Херсонського обласного відділення Музичного товариства. У цей же час Михайло Григорович виступив ініціатором створення Українського народного хору при Херсонському педагогічному інституті. Хор об’єднав дівчат природничого факультету та хлопців із загальнотехнічного. Цей колектив став не лише мистецьким осередком, а й справжньою родиною, яку він зумів згуртувати любов’ю до пісні.

У 1983 році, працюючи педагогом-диригентом Херсонського училища культури, він започаткував ще один хоровий колектив – у селі Олександрівка Снігурівського району, де працював до 1986 року. А з 1987 по 1992 рік об’єднав у спільному хоровому дусі мешканців сіл Шкуринівка, Загорянівка та Східне Білозерського району. Паралельно він вів курсові хори в училищі, багато їздив як методист — проводив семінари, репетиції, ділився досвідом із молодими диригентами й учителями співу.

З 1996 року і до 2022-го Михайло Григорович був душею й натхненником аматорського українського народного хору села Чорнобаївка. З цим колективом він виступав на багатьох конкурсах і фестивалях, де здобував визнання і повагу. Хор став лауреатом Першої премії імені Порфирія Демуцького у Києві, брав участь у фестивалі до 25-річчя Першого Співочого Поля, Всеукраїнському конкурсі «Калиновий спів» у Кропивницькому, а також у фестивалях козацької пісні в Нікополі та Ялті. Особливо теплими були виступи на рідному фестивалі — «Чорнобаївський заспів».

«Свічадо»

У 2000 році при Обласному центрі народної творчості народився фольклорний гурт «Свічадо». Його першими учасниками були Іван Бурлака, Олена Ковальова, Вікторія Плоховська, Денис Яворський, Наталка Ялама, Ірина Другальова, Анна Баканова, Сергій Каталкін, солістка Олена Баранова та композитор Валерій Другальов. Колектив тісно співпрацював із оркестром «Перебендя» з Голої Пристані під орудою Миколи Безвуляка, а також із хореографічною групою Дмитра Шакули. Разом вони виступали в Києві, Львові, Тернополі, даруючи пісню та красу української культури. З 2002 року «Свічадо» базується у Херсонському училищі культури (нині Херсонський фаховий коледж культури і мистецтв). Колектив гастролював у Польщі, здійснив місячне турне Німеччиною. Фольк-гурт «Свічадо» — справжня перлина Херсонщини, знаний і улюблений серед поціновувачів української пісні. Він став не лише музичною візитівкою краю, а й еталоном сценічної культури, високої професійної майстерності та щирого народного духу, який промовляє з кожної мелодії, з кожного голосу.

«Народний хор»

Не зупиняючи хорову епопею, Михайло Варгун із 2002 року очолював Український народний хор коледжу, що став справжньою візитівкою Херсонщини. До початку окупації колектив виступав у містах та селах області, а також на головних сценах країни — у Національному палаці «Україна», на Співочому полі в Києві, на конкурсі імені Якова Степового в Харкові та ін.

Завдяки людям, як-от Володимир Кисіль і Валерій Другальов, та самовідданій праці Михайла Григоровича, культура Херсонщини зберегла свою самобутність, обряди, пісні, вишивку, музику — усе те, що тримає українську душу при житті. “Я щасливий, що мав змогу бути частиною цієї спадщини. Слава Україні!” – з гордістю говорить Михайло Григорович.

І навіть сьогодні, в тяжкі часи війни, перебуваючи в місті Майсен (Німеччина), він зумів знову зібрати хор — цього разу з українських біженців. Колектив має символічну назву — «Крила», адже він дарує надію й підносить серця тих, хто залишив домівки. Тут співають навіть ті, хто ніколи раніше не співав. Бо пісня — це не просто звук. Це – сила. І ця сила дає Україні віру в щасливе майбутне.